Андрей, 44 - 23 августа 2008 09:35

Серед тиші мовчазної десь у дальній далечіні
Спить та й спить собі красуня в кришталевій домовині.
Люди родяться довколо, люди зносяться зірками,
Люди гинуть без надії, дні складаються роками.

Хтось у дивне небо зносить свою віру з молитвами,
Хтось навздогін шле прокльни із брудними матюками.
На галявині широкій, біля річки серед поля
Височеє храмом місто, утопаюче в тополях.

В місті тим живуть як можуть усілякі дивні люди
Біч-о-біч великий геній і останняя паскуда.
Все, шо є, то є прекрасне, все шо має - й має бути
Люди дивляться з надієй у захмарене майбутнє.

Боже, дивні твої руки, що цей всесвіт збудували
І запалювали зорі, щоб тебе не забували.
Спить красуня у печері, що наповнена казками
Спить нікому непотрібна, спить закутая віками.

• 
• 
•