юра, 52 - 16 мая 2007 16:43

При въезде в Беларусь необходимо предъявлять презервативы

Корреспондент.net
30 Мая 2007, 03:12

Новая норма, установленная властями Беларуси, предусматривает, что при въезде на территорию страны автомобилисты на таможне в обязательном порядке должны предъявить презервативы.Однако, далеко не все осведомлены о новых правилах и принимают их за шутку. Как, например, священник Петр Мрожик, который столкнулся со странным требованием властей, когда из Любляны направлялся в Беларусь, чтобы провести мессу. "Это было очень неудобно. Представляете мою реакцию, когда на бензозаправке я попросил пачку презервативов", - рассказывает Мрожик.

Необычная мера уже породила целый бизнес, так как продажи презервативов перед таможней резко пошли вверх.

Надо сказать, что норма применяется только к тем гражданам, которые перемещаются на машине. Для путешествующих самолетом или поездом презервативы не требуются.

Ранее, в преддверии Всемирного дня памяти умерших от СПИДа одно из белорусских интернет-изданий инициировало обсуждение перспектив массового обрезания мужчин с целью профилактики СПИДа.

По материалам ФакТnews

Скоро, Ир. Он июньский. :)

паздравляю! :rose: ;)

стась! и ты 28-го 11-го? :)

Ир, Михайло народився 28 листопада

Михайло Поплавський народився 28 листопада 1949 року у простій селянській родині на Кіровоградщині. Батько — колгоспник, їздовий колгоспу села Мечиславка; мати — колгоспниця, ланкова. Трудову діяльність розпочав ще у шкільні роки: працював у колгоспі помічником комбайнера, потім — каменярем на будівництві сільських доріг. Після закінчення школи вступив до Горлівського професійно-технічного училища № 25, яке закінчив за спеціальністю «Машиніст електровозу». Працював машиністом електровозу у шахті міста Кіровська Донецької області.

В 1969–1971 рр. — служба у лавах Збройних сил СРСР. Нагороджений медаллю «За військову доблесть». Після служби в армії закінчив училище культури в Олександрії. У 1971р. працював директором сільського Будинку культури у Великих Троянах, вивів його у передові. Його помітили, призначили директором Ульянівського районного Будинку культури у Кіровоградської області.

У 1975 році вступив до Київського державного інституту культури. Любив організовувати різні заходи (звідси, мабуть, любов до шоу-бізнесу), тому ще у студентські роки був обраний головою студентського профспілкового комітету Київського державного інституту культури.

Після закінчення КДІКу працював заступником директора Республіканського будинку народної творчості УРСР. За успіхи у розвитку народної художньої творчості у 1984 році нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

До аспірантури КДІКу М. Поплавського, «важкого і незручного» для партбюро, не зарахували. Він вирішив не принижуватися і вступив до аспірантури Академії педагогічних наук СРСР, де 1985 року захистив кандидатську дисертацію. Після цього працював в інституті культури викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри, деканом факультету.

Михайло Поплавський завдавав чимало клопоту керівництву вузу своїми заходами серед студентів, для яких був неформальним лідером. Він був переконаний: свої переваги треба доводити справами. У 1990 році захистив докторську дисертацію в найпрестижнішому профільному вищому навчальному закладі — Ленінградській Академії культури, ставши першим і єдиним в Україні доктором наук у галузі управління й економіки соціокультурної діяльності.

З 1993 року був призначений ректором Київського державного інституту культури, ставши наймолодшим ректором в Україні. Розпочав радикальні реформи в системі підготовки кадрів для соціокультурної сфери.

У 1994 році Михайло Поплавський був рекомендований діячами культури та мистецтв на посаду Міністра культури України. Розпочалася боротьба, в результаті якої 5 січня 1995 року М. Поплавського було незаконно зміщено з посади ректора Київського державного інституту культури.

Після трьох судових процесів, при потужній підтримці студентів, які пікетували Верховну Раду і Кабінет Міністрів, через дев'ять з половиною місяців, 20 жовтня 1995 року М. Поплавський повернувся на посаду ректора.

Результати не забарилися. Вже через 8 місяців рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України від 13 червня 1996 року КДІК було акредитовано за найвищим університетським IV рівнем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1997 року КДІК перетворено на Київський державний університет культури і мистецтв.

За короткий час разом зі своєю командою ректор розробив і впровадив у життя концепцію радикального реформування діяльності університету. Михайло Поплавський став ініціатором аналітичної розробки моделі «ВУЗ XXI століття» — одного з перших експериментальних проектів вищої школи, підтриманих на державному рівні.

:D удачи!

привет ему! ;)

Вчера у Бицухи был день рождения. Сегодня звонит с утра (я его поздравил вчера, он спал днем, успел отпраздновать) и про тебя Юра спрашивал. :)

ничего не понимаю! :bonny: (как в "следствие ведут колобки" )
лиризм-луризм (от лу рид) :)